Каштани - це маленьке диво. Можна просто назбирати повні кишені каштанів і бути щасливим, а можна каштани використати для створення цікавих виробів. 

Складання аплікації з природніх матеріалів під час прогулянки. На фото учні 1-го та 2-х класів.

Обережно – «Синій кит»!

Мабуть, ніхто не заперечуватиме той факт, що соціальні мережі все більше і більше стають частиною людського життя. Дійсно, це – і нові знайомства, і спілкування з друзями, і заочне мандрування світом, але все це лише одна сторона медалі…Соціальні мережі пропонують нам безліч різних спільнот:  від новин, гумору, філософії до спільнот, поєднаних спільними інтересами їх учасників (вишивання, малювання, тощо). Але є спільноти які несуть загрозу життю вашої дитини.

Підліток у світовій мережі дуже необачний, так, як дитині 12-15 років не притаманне критичне мислення, до того ж у цьому віці відсутній життєвий досвід. Користуючись безпорадністю підлітків створюються спільноти, які мають на меті доводити дітей до суїциду.

Психіка у підлітків дуже нестабільна і вразлива та являє собою механізм взаємодії зовнішнього середовища та внутрішнього світу, прагнення до максималізму, ідеалів. Саме в цей час формується світогляд дорослої людини та розбиваються ілюзії дитинства. Батьки підлітків наголошують на тому, що спілкування з дітьми часом стає ускладненим, діти часто бурхливо реагують на зауваження, намагаючись підкреслити свою дорослість, це призводить емоційної ізоляції дітей та до непродуктивних конфліктів з дорослими.

Низку суїцидів скоєних дітьми підліткового віку в сусідній державі пов’язує те, що кожен з тих, хто вчинив самогубство був учасником спільноти «Синій кит» «Тихий дім» «Море китів» і т.д.. В Україні вже також зафіксовані спроби скоєння самогубств підлітками, які попередили працівники поліції.

 Алгоритм дій таких спільнот заключається у тому, що майбутня жертва повинна пройти обряд входу – зобразити на руці кита або хештег #F57, #f58 (заохочується вирізання лезом, шкрябання голкою) і надіслати фото так званому куратору гри. Тому батьки повинні бути уважними до будь-яких поранень на руках дитини. А далі на дитину чекають близько 50-ти завдань, фінальне – звести рахунки з життям. Організатори спільнот – аферисти-психологи, які знають всі вразливі сторони дітей, тому вийти з «гри» не можливо, дитину одразу ж залякують смертю близьких людей. Мотивуючи на самогубство тим, що її смерть завдасть менше болю аніж життя, в якому неодмінно будуть смерті її близьких та рідних. 

Тож як дізнатися, що дитина входить до спільноти «Синій кит»

1.     Запитайте дитину чи чула вона про таку спільноту, будьте уважні до відповідей (вас повинна насторожити інформація, про те що хтось із знайомих вашого сина (доньки) вже грає в таку «гру», можливо дитина говорить про себе тільки завуальовано)

2.     Зверніть увагу на тіло дитини (прорізи на руках та інші пошкодження можуть сигналізувати про проходження одного з рівнів)

3.     Слідкуйте за тим, щоб дитина знаходилася в позитивній атмосфері  та не перебувала в депресивному стані

4.     Вчить дитину мислити критично

5.     Відверто поговоріть з дитиною, повторюйте що ви її любите

Якщо ви дізналися, що дитина грає в «Синього кита», не починайте сварку, краще розкажіть, як ви за неї непокоїтесь.  

Складаємо казку разом

Українське товариство охорони птахів разом із Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді оголосило про проведення Всеукраїнської акції «Повзик — птах 2016 року» серед школярів. Цю інформацію ми з учнями 4-А класу почули у листопаді 2016 року під час загальношкільної лінійки, де педагог-організатор запропонувала всім бажаючим приєднатись до акції.

Учні дуже зацікавилися цією пташкою, де вона мешкає, чим харчується. На допомозі нам стала шкільна бібліотека. Бібліотекар запропонувала учням ознайомитися з довідковою літературою про світ птахів, з якої діти дізналися все, що цікавило їх про цього птаха.

Через проведену  дослідницьку роботу ми дізналися багато цікавого про те, як живе повзик і вирішили скласти про нього казку, включаючи в її сюжет особливості життя птаха. Діти наввипередки висловлювали свої ідеї щодо сюжету і подальшого розвитку подій у казці. Учням хотілося щоб у головного героя казки – Повзика з’явилися друзі і вони б разом робили добрі справи.

Наша казка про повзика – це казка про дружбу та взаємовиручку. Головний герой казки Повзик, врятував Старого Дуба від неминучої загибелі через велику кількість шкідників. Також казка має елементи легенди, адже події, що трапилися в казці пояснюють чому в природі можна зустріти повзика, синичок та дятла в одній зграйці.

Колектив класу об’єднала та згуртувала спільна справа – складання казки про Повзика-рятівника. А коли казка була закінчена діти вирішили ще й проілюструвати її.

                                                         

                                                           Семикоз Вікторія Олександрівна

                                                            вчитель початкових класів